Рецензія №17

Фільми "Історія іграшок" розповідають про таємне життя ляльок та фігурок, які знаходять своє найглибше задоволення та щастя  в обіймах дитини. 

Центральна фігура в Toy Story 4-не стільки головний герой, а скільки персонаж, навколо якого обертається велика частина фільму, — це проста маленька пластикова виделка, яка була забезпечена очима і кінцівками, що люди використовують для  чищення труб. О, і всупереч всій науці і розуму-навіть збоченій науці і розуму Всесвіту Toy Story - він розумний. На жаль, все, що він може сказати спочатку,-це "сміття", і це теж все, чого він хоче: він жадає застрибнути в найближчий сміттєвий бак, прикриттся в ньому  серветкою-ковдрою і забути про великий та страшний світ, в якому він тільки що народився.

Дивний, тривожний і чомусь все ще чудовий Виделик - це перша ознака того, що ця Історія іграшок не схожа на інші фільми про іграшки. Але він не єдиний знак, і незабаром відбувається ще більше дивного. Після того, як Сім'я Бонні завантажує фургон і відправляється в поїздку, у ночі Виделик кидається з вікна свого рухомого автомобіля. Вирішивши захистити Виделика  за всяку ціну, наш герой тканинної ляльки-ковбой Вуді відправляється в погоню. Вуді незабаром опиняється в антикварному магазині під головуванням Габбі Габбі, бездоганно причесаної і загримованої говорячої  ляльки, яку весь час супроводжує почесна варта страшних черевомовних манекенів. Але при всій своїй поверхневій поліровці Габбі таємно є дефектним продуктом з глибокими запасами неадекватності. Для неї світ, в якому потворний посуд отримує любов, в той час як уявна ідеально старовинна лялька нудиться в курній самоті. 

У цьому сенсі Історія Іграшок 4, можливо, втілює своє власне повідомлення. Це схоже на фільм, який прагне вирватися з форми - будь-якої форми. Кожен персонаж фільму бореться з тугою за звання « іграшка дитини», якого більше не існує. Вуді думає, що він може продовжувати бути основною іграшкою своєї дитини; дійсно, причина, по якій він так захищає Веделика, полягає в тому, що це змушує його відчувати себе доречним. Сама Бонні в жаху від дитячого садка і розлуки з батьками. Ми всі Виделики в душі, фільм, здається, каже. І, вирвавшись із затишних кордонів фільмів "Історія іграшок", він загоряється на новій, невизначеній території.

Звичайно можна довго критикувати цей фільм. Але з іншого Боку він чудовий. Здатний викликати емоції: сміх, сум, радість та навіть сльози. Багато хто запевняють, що цей фільм без кульмінації- це неправда. Лише безглуздий бовдур може це сказати. Кульмінаційний момент присутній, і викликає шквал емоцій. 

Також варто зазначити, що якісь відео відмінна. У деяких моментах здається це справжній фільм, що був знятий на камеру, а не створений мультфільм. Озвучення теж на висоті. Озвучення змогло передати емоції та правильне розуміння.  Попри велику критику,  для багатьох цей фільм засяде надовго у голові!