Рецензія №1336

Мені стало нудно проводити обідню перерву на роботі, гортаючи стрічку. Тому взяв собі за моду читати. І цікаво, і немає враження, що просто вбиваєш час. Коли взявся читати роман Фіцджеральда, то у всіх колег була реакція типу:"О-о-о, удачі...". Це мене трохи дивувало, адже початок не такий вже й нудний (а я, зазвичай, кидаю читати, якщо нудний початок). На питання, що не так, відповідь була у стилі :"я читав, я не зрозумів" або "я дивився фільм з ДіКапріо, якась маячня". Не можу сказати, що мені не сподобалось, адже написано гарно, зі смаком. Критикуючи, всі чомусь спираються на центральну лавсторі, на поведінку головних героїв і т. ін. Хоча, мені здається, остання глава ставить все на свої місця, що це критика епохи, тих людей, що тусили в маєтку Гетсбі. Розчарування автором їх стилем життя проглядається крізь веь твір. Оповідач (він же Нік) був просто використаний цим аморальним кодлом, заради своїх, як би зараз сказали, "темок". Квінтесенцією цього став сам один Нік на похороні у Джея (чомусь у фільмі впустили той факт, що на похорон також приїхала сім'я Геців). Але ні, людям простіше написати, шо це туфта, бо, бачте, Гетсбі веде себе, як невпевнений підліток, морозиться, придумує велосипед з будинком навпроти і бучними вечірками, просто щоб Нік запросив Дейзі на чай...

Так от, до чого ця вся прелюдія з книгою, тут начебто фільм треба обговорювати. Та до того, що він упускає дуже багато деталей. Наприклад, лінія Нік - Джордан взагалі відсутня, а вона для сюжету не мало важить. Той же останній діалог, біля будинку Б'юкененів, сильно обрізали через це, адже по фільму вони всього 4 рази бачились... Багато проміжних історій, які б зробили перегляд цікавішим, просто вирізали. Недостатньо розкритий образ Тома, про Джордан я взагалі мовчу, її мало не епізодичним персонажем зробили. Графіка якась нереалістична, вряження, що працювали дилетанти. І цього кроку з сучасною "діскач"-музикою я взагалі не зрозумів,шо?! Для чого??? Набагато гарніше і логічніше було б додати музику тих часів, додало б естетики і шарму. Пісні JAY-Z - це прикольно зівсно, я поважаю його творчість, але знову ж таки - не в тему. Із зачісками теж біда, розумію - мода така була, але ж не всі поголовно з однаковими, але це вже таке, побажання. Взагалі, знято під комерційну лавсторі, це засмучує...

Загалом, враження більш негативне, ніж позитивне. Але я б всеодно рекомендував до перегляду, але ТІЛЬКИ після прочитання книги. Картинка допоможе домалювати те, чого ви, можливо, не змогли уявити.
+та сама мемна сцена з Ді Капріо і келихом.