Рецензія №1322

«Закляття 2» — це продовження вже культового фільму Джеймса Вана, яке знову переносить нас у світ моторошних розслідувань Еда та Лоррейн Ворренів. Стрічка базується на реальних подіях і цього разу знайомить із так званим «Енфілдським полтергейстом», що тероризував родину у Великій Британії.

Атмосфера тут справді гнітюча: старий будинок, дивні шуми вночі, переслідування та привид, від одного вигляду якого мороз іде по шкірі. Джеймс Ван уміло грає на очікуваннях глядача — тиша, яка раптово вибухає криком, кадри з несподіваними «лякалками», але й тонко прописані моменти психологічного напруження. Окремо варто відзначити образ черниці-демона Валак, який став одним із найяскравіших і найстрашніших у сучасному кіно жахів.

Попри сильні сторони, фільм інколи відчувається занадто розтягнутим — друга половина трохи втрачає темп, і це знижує загальне враження. Також можна зауважити, що деякі сюжетні ходи здаються передбачуваними для досвідченого фаната жанру.

У результаті «Закляття 2» — це якісний хорор, який дарує справжнє занурення в атмосферу надприродного жаху, але не досягає тієї унікальної сили першої частини. Оцінка: 7 горбанів з 10.