Рецензія №1297

🎬 Рецензія на фільм “Руда Соня” (2025) Автор: Василь Панчук, кінокритик, культуролог

🔥 Феміністичне фентезі, яке не просто вражає — воно надихає Після 40 років очікування “Руда Соня” повертається на великі екрани у новому, потужному перезапуску, який сміливо переосмислює класичний образ воїтельки. Режисерка М. Дж. Бассетт створила не просто екшн-фентезі — вона подарувала глядачам героїню, яка не просить дозволу бути сильною, а просто є нею.

⚔️ Сюжет, що тримає в напрузі Соня зростала у світі, де варвари нищили села, а королі жадали лише золота. Її дитинство — це війна, арена, зрада. Але вона не стала жертвою. Вона стала легендою. Її шлях — це боротьба, самоствердження і відмова коритися пророкам. Вона сама кує свою долю2.

🎭 Акторська гра — нове обличчя сили Матільда Лутц у ролі Соні — справжнє відкриття. Її образ поєднує дикість, глибину і людяність. Роберт Шіен, Волліс Дей, Рона Мітра — кожен додає до фільму свою емоційну палітру, створюючи світ, де навіть монстри мають мотивацію, а герої — тіньові сторони.

🎨 Візуальний стиль — естетика меча і полум’я Фільм вражає деталями: костюми, локації, бойові сцени — все виглядає автентично, але водночас сучасно. Це не просто фентезі, це візуальна поема про силу, втрати і відродження. Саундтрек підкреслює кожен момент, додаючи епічності навіть тиші.

💬 Ідеологічна глибина “Руда Соня” — це не лише про битви. Це про вибір бути собою, навіть коли світ хоче тебе зламати. Це про жіночу силу, яка не потребує пояснень. І це про те, що справжні герої не народжуються — вони формуються болем, вогнем і любов’ю до свободи.

📈 Висновок Фільм “Руда Соня” — це гідне повернення легенди. Він не просто розважає — він надихає. Це кіно, яке варто побачити всім, хто вірить у силу духу, незалежно від статі чи епохи.