Рецензія №1288

Це з тих фільмів, де трейлер обіцяє райське життя на острові, а ти вже знаєш — щось піде не так, бо надто все красиво. Ну і, звісно, йде воно не так.

Головна героїня опиняється на вечірці у багатіїв — шампанське, басейн, пальми, усмішки на білосніжних зубах. Але під цим усім ховається конкретна жесть. І от ти сидиш і думаєш: «Окей, зараз почнеться». І починається.

Атмосфера спершу як реклама люксових курортів, а потім перетворюється на психологічний трилер, де з кожною хвилиною все більше кринжу й дискомфорту. Це не «Дівчина з татуюванням дракона» і не «Сонячний удар», але десь між ними — глянцево, але з темною підкладкою.

Актори відпрацьовують чесно, хоч іноді здається, що вони грають у грі «хто довше витримає без кліпа». Сюжет без шедевральних поворотів, але все одно тримає, бо ти вже хочеш докопатися: «Ага, що там за секрет?»

Мінуси: місцями занадто театрально і передбачувано. Є сцени, де хочеться сказати: «Та серйозно? Ви ж самі себе підставили». Але це ж трилер — без дурниць не буває.

Якщо любиш глянцеву картинку з темними підземеллями — спробуй.

Якщо чекаєш геніальності — це не той випадок.

Це більше фільм-атракціон: красиво, тривожно, але без філософії на 3 години.