фільм доволі жорстко натякає, що ми існуємо не для себе, а для того, щоб підтримувати механізм, який нас же й утримує. Ми живемо, щоб обслуговувати цей нескінченний цикл працювати, платити, виховувати, вмирати, звільняючи місце наступним.
І найстрашніше в "Vivarium" те, що він не дає «рішення» просто показує замкнене коло, в якому система завжди перемагає, а ти навіть не розумієш, коли став її частиною.