Рецензія №1258

Безславні виродки — це коли Тарантіно бере історію, ставить її на голову, додає трохи кривавого мистецтва, щіпку чорного гумору і ціле відро напруги. І все це — на тлі Другої світової, але зовсім не так, як у підручнику.

Кожна сцена тут — як маленький фільм. Сцена в таверні? Вже класика. Напруження таке, що навіть пиво в келиху боїться рухатися. А початкова сцена з Хансом Ландою — це взагалі урок акторської гри. Крістоф Вальц у цій ролі — справжній диявол у білосніжному. Усміхається, говорить лагідно — а ти вже знаєш, що все буде погано.

Бред Пітт як лейтенант Альдо “Апа́чі” Рейн — це щось. З його незабутнім “А ми будемо різати нацистів” — і в тебе всередині одразу вмикається режим: вперед! А його акцент? Той самий “бонжорно”? Та я сміявся голосніше, ніж кулеметна черга.

І взагалі — це той рідкісний випадок, коли фільм про війну не про жаль, а про стиль. Діалоги, монтаж, музика — все настільки влучне, що ти просто кайфуєш. Так, це альтернативна історія, але яка ж вона смачна!

9,5/10 — Тарантіно в ударі. Тут кожен виродок — персонаж. Кожен кадр — постріл. А кожне слово — лезо. Обов’язково до перегляду. І бажано — з оригінальною доріжкою. Бо нацисти заслуговують тільки найкращої помсти. 🔥