Рецензія №1225

"Особливо небезпечний" Бекмамбетова — це візуально стильний, але беззубий бойовик, який зрікся всього радикального й провокаційного, що зробило оригінальний комікс Марка Міллара культовим.
У коміксі "Wanted" перед нами постає антисвіт, де суперлиходії захопили владу й живуть у тіні, стерши супергероїв і пам'ять про них. Це жорстка сатира на моральний релятивізм, з антигероєм, який перетворюється з офісної ганчірки на всемогутнього покидька — і насолоджується цим. Там нема добра, лише влада, збудована на цинізмі й хижацькому прагматизмі.
У фільмі ж усі ці ідеї спрощені або зовсім знищені.
Натомість маємо абсурдну "таємну братію убивць", яка діє за волею магічної ткацької машини долі. Це не сатира, а дешевий містицизм. Персонажі втратили глибину — вони не символи аморального світу, а просто бойові одиниці з ефектними трюками.
Сценарій баналізує конфлікт.
Веслі замість трансформації на "нового бога" стає типовим "вибраним" героєм Голлівуду, який несе "особливу місію". Його моральні муки показані поверхово. Фінал фільму перетворений на дешевий катарсис замість отруйного монологу, яким комікс плює в обличчя читачу.
Невтілені ідеї з коміксу, які зробили б фільм радикальнішим:
Світ, у якому зло перемогло, і ми всі — його піддослідні
Цілковита деградація моралі як шлях до влади
Сміливий антигерой, який не кається, а святкує свою нову природу
Чорний гумор і гротескні персонажі, що висміюють сам жанр супергероїки.
Тобто фільм "Особливо небезпечний" — це втрачена можливість. Він взяв обкладинку коміксу, але викинув його зміст, перетворивши радикальну деконструкцію жанру на черговий "матрицеподібний" бойовик про вибраного. Замість дзеркала, що висміює культуру героїв, ми отримали ще одну казку про долю — без укусів, без ризику, без яєць.