Рецензія №1212

🎬 Фільм "Ущелина" (2025): не про політику, а про "кого ще там любити?"
Подивився «Ущелину». Багато хто вбачає там якусь політичну алегорію — ніби то фільм про владу, революції чи ще якісь глобальні штуки. Але ні. Політика тут — фон, як дощ за вікном. Основна тема — вимушене кохання в замкнутому світі, де нема з чого вибирати. Ну, буде на іншому боці ущелини жабка — полюбиш і жабку. А що робити?
Сігурні Уівер виглядає так, ніби її випадково занесло з "Чужого". Смішна, наївна, але це додає фільму людяності.

Сцена з підйомом машини на лебідці — ну це чистий кінокрінж, але пробачаємо. Бо як казав класик: «на те воно й кіно, тому що брехня».

Найсильніше — це атмосфера. Світ унизу ущелини нагадав Xen із Black Mesa: дивний, лячний, ніби створений не для людей. Так, фільм місцями недосконалий, але в ньому є дух, є нерв.

Тому раджу подивитися. І одразу кажу: страшно буде настільки, що дехто й личинку відкладе. Так, саме в тому сенсі. Всі ми люди.