"Ма" — фільм дивний. Але той випадок, коли від екрану не відриваєшся, бо не знаєш, куди воно зараз поверне. Починається все, як звичайний підлітковий трилер: нове місто, нові друзі, доросла тьотя дозволяє бухати в підвалі. Але дуже швидко стає не по собі.
Октавія Спенсер — просто бомба. Спочатку добра, навіть трішки смішна, а потім з кожною сценою — все холодніша, дивніша, страшніша. І ти сам не помічаєш, як починаєш боятись її погляду.
Атмосфера — як треба. Маленьке містечко, всі щось приховують, ніби все звично, але тріщини видно з самого початку. І коли починає литися жесть — вже не відвертаєшся, бо затягнуло.
Історія проста, але тримає. Так, десь дурня, десь не дуже логічно, але ти не за логікою дивишся — а за тим, як закрутиться і чим все закінчиться.