Рецензія №1200

Чув про “Ірландця” багато, але сам до нього підходив без особливого ентузіазму. І знаєш що? Вийшло несподівано сильно.

Рей Стівенсон — це саме той тип героя, який не треба перевертати світом, щоб він був цікавий. Тут він такий простий, реальний і при цьому дуже жорсткий, як камінь. Нема пафосу, нема зайвих сцен — тільки життя, що йде своєю жорсткою дорогою.

Фільм робить ставку на атмосферу 70-х: брудний, жорсткий, часом дуже жорстокий світ, де кожен крок може коштувати дорого. Тут нема голлівудських блискіток, натомість відчуваєш всю суть криміналу того часу — без прикрас і вивертів.

Особисто мені зайшло, бо все дуже чесно і без лжевеликих драм. Це кіно про людей, які просто живуть своїм життям, з усіма його недоліками і проблемами. Вони не герої, але це робить їхні історії ще більш сильними.

Якщо ти любиш кримінальні історії, де немає місця пафосу і глянцю — “Ірландець” точно вартий уваги.