Рецензія №1188

Ідея зробити свою команду антигероїв в Марвел з'явилась вже після всіх "Месників" та різних "Загонів самогубців" від DC. Напевне, не в'язалось це із загальною історією, де все так пафосно, "по богатому"... Та після останньої "солянки" вотчина Кевіна Фейгі впевнено рухається не туди, про що свідчать як оцінки критиків, так і касові збори. Вбили найхаризматичніших героїв, а ті, що залишились, просто не "тягнуть". Ні в повнометражних фільмах, ні в серіалах. Все дуже втомлено, сіро, без вогника. Ніби після клацання пальцями персонажа Роберта Дауні-молодшого цей Всесвіт щось втратив і досі не може знайти.


Виходячи з цього, треба було придумати/запозичити щось нове/те, що працює. Десь на перетині вийшли "Громовержці". Забуті, втомлені, прибиті долею та злі на весь світ. Просто безперспективні... Та об'єднаються в команду, щоб побороти лихого боса та врятувати світ чи виконати місію, щоб не загинути. Банально, вже таке бачили - тут погоджусь. Кіно не пропонує жодного нового чи дивного сюжетного повороту. Але тут не про сюжет, який ніколи не був сильною стороною марвелівських опусів. Нарешті герої за надцять фільмів не просто схематичні картонки із тупими діалогами та незрозумілою мотивацією. Марвел спробував в драму - востаннє це було в "Вічних", та там ті боги були надто холодними та далекими від людей. Як і їх мотивація... Тут же кожен член команди по своєму зранений та має в душі ту порожнечу, чорну пустку, яка не дає їм здобути спокій. Вони - знедолені ренегати, які хочуть просто жити далі, знайти той вогонь. Так, дійсно характерні ролі і навіть актори трохи грають, а не просто пафосно говорять.


До речі про пафос - в "Громовержцях" його дуже мало і за це в основному відповідає карикатурна Валентина у виконанні Джулії Луїс-Дрейфус. Гумор - тупо і в лоб - за це відповідає Гарбор, лірика та емоції - Пью... Та кожен з героїв прекрасно іронізує та вміло жартує у потрібні моменти. Усі ці насмішки, підколки значать більше за слова, і саме вони роблять хімію в команді справжньою, а самих героїв живими.


Є звичайно і недоліки - фільму дуже бракує справжнього поганця. Є погані поганці, а є ще гірші... Так от, ще гірших немає. І навіть історія Боба, якого рятують на протязі всього фільму, та який є причиною та наслідком усього, що твориться на екрані, більше про дружбу і підтримку, та не про лиходійство. Це вже теж в стандарті Марвел. Та й з харизмою треба працювати... Флоренс Пью не витягне на собі весь фільм, а когось їй на противагу як було у парі Дауні-Еванс немає. Та й екшн - чесно, тут він ні про що...


"Громовержці" - достойна антигероїка з відмінним чорним гумором, простою історією та цільними персонажами. Марвел повертається до джерел і пробує повернути іскру в очах у своїх супергероїв. Чи довго вони будуть так запалювати, покажуть наступні фільми ..