Не чекав нічого особливого, а отримав — добротне, атмосферне кіно. Нарешті приквел, який не зіпсував оригінал, а навпаки — зробив його глибшим.
Історія молодого Сноу — це не просто "ще один Голодні ігри", це окреме, зріле кіно з правильними акцентами. Без дитячого гламуру, з сірими зонами, моральними виборами й реально цікавими персонажами.
Дуже сильна атмосфера: візуал, костюми, музика — все тримає. Рейчел Зеглер хороша, але Том Блайт як Кориоланус — це прямо в яблучко.
Десь місцями трохи затягнуто, але загальна якість перекриває. Це не легке розважалово — це вже ближче до політичної драми, де все не так однозначно.