Рецензія №1140

Ну, якби це був серіал на вечір — може, і зайшло б. Але як повноцінний трилер із Аль Пачіно в головній ролі — очікування були значно вищі. А вийшло якось заплутано, занадто натужно і місцями просто банально.

Ідея прикольна — є 88 хвилин життя, хтось тебе переслідує, і треба зрозуміти, хто це. Але подача така, що після половини фільму вже губишся: хто на кого працює, хто кому бреше і взагалі — чого всі кричать. І найгірше — ти не дуже переживаєш за головного героя, хоча це Пачіно, а повинен би.

Темп стрибає, сцени рвуться, і здається, ніби фільм хоче бути розумнішим, ніж є. Діалоги — ніби з кримінального серіалу з телевізора 2000-х, а не з великого кіно. І хоч подекуди є цікаві моменти, та вони не рятують загальне враження.

«88 хвилин» — це приклад, коли хороша ідея і сильний актор не рятують слабкий сценарій. Подивитись можна, якщо фанат Пачіно чи хочеш легкий трилер без особливої глибини. Але другий раз точно не тягне.