Рецензія №1121

Крістофер Лендон, як режисер, сценарист, продюсер вже не вперше старається здивувати публіку фішками своїх трилерів. Вони мають якісь нотки з інших жанрів, та разом з тим залишають те, що дозволяє називати їх молодіжними слешерами - багато крові, вбивств, чорного гумору та безтурботності. Ну, принаймні, такими були його найвідоміші "Химери" та дилогія "Щасливий день смерті". Але були ще й "Скаути проти зомбі", "У нас є привид" тощо. Милі штамповки в межах жанру...


"Фатальний меседж" нагадав мені старий фільм з Деппом та Вокеном, де молодий Джонні попав у таку ж халепу, і мусив рятувати доньку від захисників корумпованих політиків. Тоді, 30 років тому, все було без дропів, телефонів та... психологічних травм. Легко, драйвово, в міру із саспенсом, примітивно. Сюжет забув, пам'ятаю тільки героїв. На жаль, "Дроп" не дає запам'ятатись абсолютно нічим. І проблема не стільки в акторській грі чи сюжеті, як в загальній посередності. Фільм абсолютно не старається здивувати. Якщо на початку ти ще вболіваєш за героїню, стараєшся знайти злодія, то потім, після всіх метань, соплів та постійного проговорювання наслідків своїх психологічних травм, просто забиваєш на це. Сюжет нелогічний, з купою дірок, та й хай собі, але відсутність саспенсу та динаміки у трилері - це смертельний вирок. А більшість фільму, яка відбувається на найвищому поверсі хмарочоса, абсолютно ні про що. Прийшло повідомлення, героїня пішла, прийшла, знову повідомлення, пішов герой... І так далі. Дія ніби йде, сюжет рухається, та ось сенсу нуль...


І не рятує ні фінальний екшн, ні шахматна партія зі злодієм, ні непоганий музичний супровід з певними операторськими знахідками. Все, що запам'яталось, - це постійні "в тебе все добре" - "в мене все добре", "я розумію, чого ти переживаєш" - "дякую, що розумієш". Як на сеансі у психолога... Професія і досвід героїні це дозволяє. А от менше тексту і більше дії - це не сюди. Та й фірмового гумору, який був у попередніх роботах Лендона бракує. Все так серйозно, що аж сумно...


"Фатальний меседж" - банальний, прісний та зовсім необов'язковий для перегляду фільм. Він може розчарувати тих, хто буде старатись об'єктивно дивитись на речі та шукати якісь позитивні моменти. Та й для тих, хто хоче полоскотати собі нерви, з ним також будуть проблеми - дивуватись будете тільки тому, що немає чому дивуватись. Ось такий, до слова, трилер - позитивного мало, зовсім негативного теж. Буденне, нижче середнього рівня, кіно...