Рецензія №1120

Переглянувши "Мікі 17", можна сказати, що Пон Чжун Хо знову не розчарував, але й не цілком перевершив очікування. Візуальна складова фільму справді вражає: крижані пейзажі Ніфльхейму та технології майбутнього передані майстерно. Роберт Паттінсон чудово впорався з роллю Мікі, вдало показуючи різні ітерації персонажа та його внутрішню боротьбу.
Сюжет, хоч і тримає в напрузі, часом здається дещо розтягнутим, а деякі філософські питання, підняті у фільмі, залишаються недостатньо розкритими. Проте, "Мікі 17" безперечно змушує задуматися про ідентичність, цінність життя та етичні дилеми клонування. Це якісна наукова фантастика з сильним режисерським почерком та чудовою акторською грою, яка, можливо, не стане новою віхою в жанрі, але точно заслуговує на увагу.