Рецензія №1111

Обережно спойлери!
З кожним разом і кожним роком дивитись цей мульт мені стає все важче, бо Аїд стає все привабливішим (розумний, працьовитий, з крутим почуттям гумору), а Геркулес і інші все більше і більше бісять! Боже, я так розумію Аїда: чувак просто хотів кращих умов роботи, адже він пахав на осточортілій ненависній роботі 24/7, без перерв і вихідних століттями і в жахливих умовах, на що й скаржився ще в перші хвилини. Але він все одно гарував: він пішов працювати в ненависне підземелля, а не залишився бухати на вечірці. Він оточений повними бовдурами, телепнями, фриками і нездарами: начальство, колеги, родичі, підлеглі... ніхто не може нормально виконати свою роботу. Ні на що не здатні олімпійці, які схоже годяться лише для вечірок і бухла, які програють в перші ж секунди битви з титанами. І єдина нормальна людина в оточенні Аїда - Мег, але навіть вона закохалася і пожертвувала собою. Якби не вона, хрін би там Геркулес виграв! Героїня тут якраз Мег, якби вона не перейшла на іншу сторону, там би всі повиздихали. Загалом дуже сумний фінал: єдиний адекватний перс страждає, заточений на своєму робочому місці; жінка, обрала кохання (погана рольова модель); справжня героїня, яка всіх врятувала, залишилась в тіні чоловіка, якому віддали всі лаври; при владі залишились тупі качки, добре хоч не сильно шкідливі...