Рецензія №1083

Чесно, я не чекав від «Венома» якогось шедевра, але кайфанув. Це не суперсерйозний фільм про супергероїв, а більше такий собі веселий, трішки божевільний атракціон. І от саме тому він працює.

Том Гарді — красавчик. Він реально витягнув цей фільм. Його Едді Брок — не типовий герой, швидше такий трохи невдаха, який постійно встряє в проблеми. А коли в нього вселився Веном — почалась взагалі люта дичина. Їхній діалог один з одним — це окрема насолода. І смішно, і дивно, і часом навіть трохи моторошно.

Так, сюжет простенький. Так, місцями можна доколупатися до логіки. Але фільм навіть не претендує на глибину — він просто хоче, щоб ти отримав задоволення. І в нього це виходить. Бійки, гумор, дивакуватий симбіонт, який хоче їсти всіх підряд — ну скажіть, що це не прикольно?

«Веном» — це не серйозний кінокомікс, а легкий, дикий і веселий треш. І саме за це його хочеться дивитись і просто отримувати кайф.