Рецензія №1081

Якщо чесно, чекав від цього фільму чогось космічного у всіх сенсах — пригод, відкриттів, великої історії. А вийшло більше про самотність, тишу і внутрішні переживання. Це не екшн у космосі, це така повільна і дуже особиста подорож чоловіка до самого себе через нескінченні порожнечі.

Бред Пітт тут дуже хороший, реально тримає увесь фільм на собі. Його герой — замкнений, стриманий, трохи зламаний людина, яка шукає не стільки батька, скільки відповіді, чому все пішло не так у його житті. Атмосфера класна — космос виглядає реально величезним і байдужим.

Але треба чесно сказати: фільм дуже повільний. Місцями навіть занадто. Є окремі круті моменти — перестрілка на місяці, чи сцена на Марсі — але загалом це більше філософська притча, ніж пригода. І якщо очікувати драйву — можна розчаруватись.

«До зірок» — гарне, глибоке, але дуже спокійне кіно. Більше про почуття і самотність, ніж про зоряні пригоди. Не всім зайде, але свій настрій фільм має.