Рецензія №1079

Цей фільм зловив мене зненацька. Думав, буде просто повільний вестерн, а отримав щось набагато сильніше — мікс дикого заходу, жорстокості й абсолютно дикої, майже первісної напруги. Спочатку — все спокійно: пустеля, шериф, зникнення людей. Але чим далі — тим темніше, і тим більше розумієш, що це не просто подорож. Це спуск у справжнє пекло.

Курт Рассел — шикарний. Шериф з характером, але не супергерой, а справжній чоловік, який тримається, бо інакше ніяк. Персонажі всі живі, зі своїми приколами, болями, навіть гумором — і за ними реально цікаво спостерігати.

А от друга половина фільму — то вже не просто вестерн. Це справжній жах. Не з монстрами, а з такою дичиною, що мороз по шкірі. І це працює — бо ти вже встиг звикнути до героїв, а тепер боїшся за них.

«Кістяний томагавк» — це повільне, але глибоке кіно. Атмосферне, страшне, не для слабких нервів. Якщо любиш нестандартні вестерни з темрявою всередині — обов'язково дивись.