Рецензія №1050

"Зелена миля"
Фільм розповідає про Поля Еджкомба, начальника блоку смертників у в'язниці “Холодна гора”
у 1930-х роках.
Він стикається з незвичайним ув'язненим Джоном Коффі, звинуваченим у вбивстві двох маленьких дівчаток. Коффі виявляється володарем надприродних здібностей: може читати думки, лікувати хвороби і навіть воскрешать мертвих. Пол та його колеги намагаються розібратися в таємниці Коффі, тоді як той чекає своєї страти на електричному стільці.

Зелена миля - це тріумф кінематографа, який віддає шану першоджерелу і водночас прокладає свій шлях до пишноти.
Точність, виконання, філософська глибина, історичний контекст, несамовита кульмінація і сценарій фільму - все це створює незабутню подорож до людяності, справедливості та сили співчуття. Це свідчення синергії літератури та кіно, а також майстерності тих, хто втілює ці історії на екрані.

Дарабонт, відомий своїм майстерним підходом до адаптації, зберіг суть історії. Дія роману відбувається у 1930-ті роки у в'язниці “Холодна гора”, і фільм зберігає емоційний тягар та моральну складність, характерні для роману. У центрі уваги залишається історія взаємовідносин охоронця камери смертників та загадкового ув'язненого, а також дослідження надприродних елементів у стінах в'язниці. Хоча деякі деталі і підсюжети, природно, спрощені для кінематографічної ефективності, суть і емоційний вплив історії залишилися.