Рецензія №1033

Подивився «Blink Twice» — і до кінця не знаю, сподобався він мені чи ні. Але точно одне: фільм не залишає байдужим. З самого початку відчувається якась настороженість. Наче все красиво, глянцево, всі усміхаються, багаті, вечірки, острови... а ти сидиш і чекаєш, коли вже почнеться треш. І він починається.

Сюжет ніби простий — компанія багатіїв запрошує дівчину відпочити на приватному острові. Але поступово все скочується в параною, абсурд і страх. Те, що спочатку здавалося гламуром, виявляється пасткою. Люди дивні, атмосфера тисне. І постійно здається, що щось тут не так, але не можеш зрозуміти що саме.

Фільм більше про настрій, ніж про дії. Там є сюжет, але головне — це відчуття. Мені особисто іноді хотілося, щоб уже хтось просто щось сказав прямо, а не ходив навколо з загадковим лицем. Але саме це й тримає.

Актори зіграли добре. Особливо головна героїня — видно, як її персонаж поступово починає розуміти, що щось не так. І ти разом з нею це відчуваєш.

Не скажу, що фільм ідеальний. Місцями трохи затягнуто, іноді здається, що все це вже десь бачив. Але все одно він чіпляє. Бо змушує думати.

Якщо любиш фільми з дивною атмосферою, де не все пояснюють, і ти сам повинен розуміти, що відбувається — спробуй. Але не чекай екшену чи простих відповідей. Це більше психологічна пастка, ніж розвага.