Рецензія №1005

Фільм "Поспішай кохати" режисера Адама Шенкмана - це ніжна, глибоко емоційна історія про перше кохання, що змінює все. Створений за мотивами роману Ніколаса Спаркса, він зачіпає найтонші струни душі - змушує плакати, замислюватися й водночас вірити в силу справжніх почуттів.
Головний герой, Лендон - типовий бунтівник без цілей. Популярний старшокласник, який потрапляє у халепу і змушений брати участь у шкільній театральній постановці. Там він знайомиться з Джеймі Салліван - тихою, скромною дівчиною з сильною вірою, добротою і спокоєм вона стає світлом у темряві не лише для Лендона, а й для глядача.
Їхня історія не просто романтика, це шлях двох абсолютно різних людей,які відкривають одне одному нові горизонти - духовні,емоційні, людські.
фільм спонукає задуматися над тим, наскільки крихке й дорогоцінне наше життя. Тут багато суму - втрати, страх, бородьба з невиліковною хворобою, - але ще більше: світла, вірності, надії,змін і сили любові. Це стрічка, яка болить, але водночас лікує. Вона показує, що справжнє кохання - це не лише почуття, а й вчинки, вибір бути поруч, навіть коли важко.
"Поспішай кохати" залишає після себе слід- такий, який зявляється після щирих сліз і глибоких переживань. І водночас нагадує: не варто відкладати любов на потім. Життя коротке, тому варто поспішати кохати.